Києво-Печерська лавра

Ки́єво-Пече́рська ла́вра — київський православний монастирський комплекс. Один із найбільших християнських центрів України, визначна пам'ятка історії та архітектури. Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди^[2].

Заснована 1051 року як печерний монастир за межами Києва. Свою назву отримала від печер, де оселилися перші його мешканці^[3].

У середньовіччі був оплотом православ'я Русі. 1592 року став ставропігією Вселенського патріархату Константинополя. 1688 року став лаврою. У ранньому новому часі перетворився на центр паломництва православних.

В 1994 (в списку об'єктів значиться 1990 рік) та 2023 році разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО^[4][5].

На території Верхньої лаври діє Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (від 1996 року)^[6]. Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.

З червня 1988 року по 29 березня 2023 року перебувала в користуванні УПЦ (МП).

З січня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) регулярно звершує богослужіння у храмах Верхньої лаври.